Зустріч Д. Трампа та В. Зеленського у Вашингтоні як віддзеркалення змін у політиці США щодо України та Росії
Америка зовсім змінила своє сприйняття Росії, України та своє ставлення до способів припинення російсько-української війни. Про що свідчать міжнародні заходи влітку 2026 року за участю лідерів США. Скоріш за все Д. Трамп усвідомив, що таке Росія, що це саме вона розпочала війну і не має бажання її завершувати. Тому США перейшли від фактичної підтримки Росії до жорстких дій з примушення її до миру, що включають посилення на неї тиску в усіх сферах. Вже у найближчій перспективі Росія зазнає неприпустимих для себе втрат, що підірве її економіку і вона не матиме можливості продовжувати війну. Кремль буде опиратися до останнього, намагаючись продовжувати війну проти України. Але об’єднані сили України, США та Європи більш значні за російські, що і може змусити В. Путіна погодитися на переговори.
«Дух Анкориджа» повністю випарувався. Сподівання Кремля на те, що президент США Д. Трамп примусить Україну погодитися на російські умови з припинення війни остаточно провалилися. США відмовились нав’язувати Україні вимоги Росії щодо передачі їй всієї території Донбасу як умови призупинення бойових дій та початку переговорів.
Натомість США переходять до так зв. стратегії тиску на Росію у політичній, економічній та військовій сферах. Водночас визначаються нові можливості, щоб розпочати переговори та визначити принципи відновлення миру в Україні на компромісній основі. Причому, США у значно більшій мірі зважають на інтереси України та Європи, ніж це було минулого року. Такі зміни почали відбуватися ще в другій половині 2025 року і стали досить конкретними цього літа. Це підтвердила позиція США на зустрічі Великої сімки в червні у Франції та на саміті НАТО в липні в Анкарі. Потім ці зміни були підтверджені зустрічами Державного секретаря США М. Рубіо з міністром закордонних справ Росії С. Лавровим 23 липня в Манілі (Філіппіни) на полях заходів АСЕАН, а також президентів США Д. Трампа і В. Зеленського цього тижня у Вашингтоні.
Переговори лідерів США і України були закритими. Однак, зважаючи на їх контекст та відкриту інформацію, очевидно були досягнуті домовленості щодо посилення спільного тиску на Росію з метою примусити її припинити вогонь на фронті і розпочати реальні переговори з відновлення миру максимум до середини наступної осені.
Для Д. Трампа це важливо, адже так підвищується рейтинг його Республіканської партії напередодні парламентських виборів у США, які заплановані на листопад поточного року. Більшість американців підтримують Україну у її військовому протистоянні з Росією, як і діяльність США з надання допомоги. Тому відновлення миру з урахуванням українських інтересів, а тим паче, перемога України у війні будуть позитивно сприйняті у США, що сприятиме зміцнення авторитету республіканців.
Своєю чергою, Україна зацікавлена у тому, щоб бойові дії були призупинені до початку холодів, оскільки буде вкрай важко пережити ще одну зиму під російськими ударами по нашому енергетичному комплексу. А Росія з високою ймовірністю буде намагатися остаточно все зруйнувати, щоб Україна не мала змоги продовжувати свій опір.
До початку зими Україна отримає балістичні ракети дальньої дії та буде здатна завдавати ударів у відповідь по російських теплоелектростанціях та інших генеруючих потужностях. Але це не полегшить життя українців при відключеному світлі та відсутності тепла. Крім того, лідери США та України, скоріш за все, остаточно узгодили питання щодо розширення постачання американської зброї для потреб оборони нашої держави, а також щодо передачі їй ліцензії на виробництво ракет для ЗРК Patriot. Це покращить оборонні та наступальні можливості Сил оборони України і стане відчутним внеском у справу з примушення Росії до миру. Аби конкретизувати все це найближчим часом планується візит до України спеціального представника президента США С. Віткоффа, а також Дж. Кушнера, радника Д. Трампа. Це буде їх перший візит до нашої держави з початку повномасштабної війни, що є досить показовим.
Нові погляди Д. Трампа на Росію, Україну та способи припинення російсько-української війни відчутно відмінні від попередніх і в той же час позитивні для нашої держави. Тому важливо знати наскільки вони незмінні і реальні. Для цього необхідно визначити, або уточнити причини, які змусили Д. Трампа переглядати своєї позиції. В принципі, вони відомі, але не зайве розглянути це раз.
Так, у довготривалому плані Д. Трамп нарешті зрозумів, що таке Росія і що таки вона розпочала війну. І не поспішає її закінчувати. При цьому вона відхилила всі пропозиції США з завершення війни на цілком прийнятних для себе умовах. Замість припинення бойових дій по лінії фронту, що дало б можливість знизити військові витрати, відновити економіку і розпочати взаємовигідне співробітництво зі США, Росія продовжує військове збройне протистояння. У цьому практично ніхто не зацікавлений, хіба що тільки Путін, який розглядає це протистояння, як засіб збереження своєї влади, та російські генерали вищої ланки, які прагнуть збагатитися на воєнних діях. Матиме прибутки від війни і дехто з російських олігархів. Однак, навіть вони змогли б без неї заробити більше. І це при тому, що Росія не тільки не досягла відчутних успіхів у війні, але й починає втрачати перехопленою Україною ініціативу. ЗС РФ продовжують активні наступальні дії на фронті, але темпи їх просування різко сповільнились. А з травня поточного року ЗСУ взагалі звільняють більше територій, ніж зміг захопити агресор. Про переваги України свідчать також операції з порушення роботи нафтової галузі Росії та системи логістики, а також транспортної блокади Криму та окупованих територій півдня України. Про це все добре відомо і додаткова деталізація зайва.
Україна ще не перемагає, але підґрунтя для перемоги з’являється. А Росія, навпаки, слабшає та втрачає шанси на досягнення своїх цілей у війні. Ба більше, економічна криза в Росії може призвести до її поразки. І це не кажучи вже про те, що вона програла геополітично. Росія втратила сферу свого впливу у світі, не змогла зупинити розширення НАТО, хоча постійно про це заявляла, і врешті-решт, стає сателітом Китаю. Все це можна вважати незворотним. Отож Д. Трамп і втратив інтерес до вже непотрібної йому Росії. Він не може використати її як партнера у геополітичній конкуренції між США та КНР, що наразі для нього найбільш важливе. А криза в Росії робить неможливою реалізацію важливих спільних економічних проєктів. Тим паче, що пропозиції росіян здебільшого несерйозні, на зразок будівництва тунелю під Беринговою протокою, або не можуть бути втілені з тих, чи інших причин.
Натомість більш цікавою для США стає Україна, яка зміцнюється. Вона вже має вплив у Європі, а у випадку успішного для неї завершення війни вага її буде ще відчутнішою. Водночас вона є потужною військовою силою, що стримує Росію, та фактично включена до системи європейської і євроатлантичної безпеки. Зважаючи на таке, США стали на бік України.
Як передбачається Вашингтоном, допомога Україні у війні дасть США змогу зробити її своєю опорою в Європі та провідником американських інтересів. По суті, Америка вже і реалізовує їх за допомогою нашої держави. Україна прикриває південно-східний фланг НАТО, що дає можливість США скорочувати свою військову присутність в Чорноморському регіоні та перенацілювати ресурси на протидію Китаю в регіоні Азіатсько-Тихоокеанському.
Разом з тим, Д. Трамп таки усвідомив значення Європи у гарантуванні безпеки США і в інших важливих питаннях. Аби як це було парадоксальним, однак, рішення про нормалізацію відносин з Європою, скоріш за все, було ним ухвалене після того, як європейські союзники відмовилися від участі у війні США та Ізраїлю проти Ірану. Як наслідок, можливості Америки були знижені, що і стало однією з основних причин її невдач. Д. Трамп міг побачити також і загрози Америці з боку Росії, які він раніше практично ігнорував. Тому США налагоджуються до більш глибокої взаємодії з Європою на Європейському ТВД. Зокрема, переглядаються плани скорочення американських військ у європейських країнах.
Каталізаторами змін у політиці США стали кілька додаткових поточних чинників. Так, Україна зараз єдина європейська країна, яка допомагала США та їх близькосхідним партнерами у проведенні військової операції проти Ірану. Як відомо, мається на увазі передача досвіду боротьби з іранськими БПЛА. Саме на ньому зараз побудована система протидронової оборони американських військ на Близькому Сході.
До цього можна додати завдані удари Україною по іранських суднах у Каспійському морі, якими перевозяться зброя та військове спорядження. США фактично перебувають у стані війни з Іраном, а Україна знаходиться на одному боці з американцями. Це все створило ще більш сприятливі умови для зустрічі В. Зеленського та Д. Трампа у Вашингтоні.
Ще одним чинником змін у позиціях Д. Трампа стали майбутні парламентські вибори у США. Про це вже згадувалося вище.
В рамках діяльності з примушення Росії до миру США та Європа вже посилили військово-технічну підтримку України, а також вжили додаткових заходів з підриву російської економіки за допомогою розширення проти неї запроваджених санкцій. Так, саме завдяки збільшенню США та Європою обсягів постачання Україні БПЛА, а також допомозі у їх спільному та суто українському виробництві, Сили оборони нашої держави змогли активізувати удари по нафтовій інфраструктурі Росії. А з третьої декади липня поточного року вони одночасно завдаються і по великих логістичних центрах з товарами і продукцією.
Водночас 28 липня верхня палата Конгресу США ухвалила законопроєкт Грема-Блюменталя, яким передбачається запровадження 100% мита щодо країн-імпортерів російських та іранських енергоносіїв. Після закінчення парламентських канікул цей законопроєкт, з високою ймовірністю, ухвалить нижня палата Конгресу та підпише Д. Трамп. Він особисто зацікавлений в цьому, оскільки за законом матиме значно більші можливості у проведенні політики тарифного тиску на інші країни через їх торгівлю з Росією та Іраном. Зараз він цього не зробить, оскільки Верховний суд США скасовує його рішення по тарифах.
Своєю чергою, 23 липня Рада ЄС остаточно ухвалила 21-й пакет санкцій проти Росії, який відчутно б’є по російській енергетиці, фінансових послугах та криптовалютах. Він включає жорсткі економічні санкції проти основних галузей, які відіграють ключову роль у економіці Росії та визначають її здатність продовжувати війну проти України. До санкційного пакету включений також найбільший за останні чотири роки перелік фізичних та юридичних осіб, які підпадають під відомі обмеження.
Разом з тим, Україна, США та Європа обговорюють питання деескалації війни як перший крок до призупинення бойових дій по лінії фронту. Скоріш за все, ця тема також порушувалась під час зустрічі Д. Трампа та В. Зеленського у Вашингтоні. Зокрема, пропонуються варіанти так званого «повітряного перемир’я», яким передбачається взаємне припинення Росією та Україною ракетно-дронових ударів по цілях в глибині території одна-одної, а також обмеження бойових дій лише територією Донбасу.
Поки що такі пропозиції офіційно не висувалися. Зондувалося лише те, як їх сприйматиме Кремль. Як і слід було сподіватися, Путін від них відмовився. Він каже, що «повітряне перемир’я» йому не вигідне, оскільки російські удари завдають Україні більшої шкоди, ніж українські – Росії. Також не збирається Путін обмежувати зону бойових дій, так, як, на його погляд, російська армія начебто зберігає стратегічну ініціативу на всій лінії фронту та успішно веде наступ. При цьому він чомусь впевнений, що Росія здатна продовжувати війну, оскільки її економіка знаходиться у задовільному стані, а її проблеми тимчасові. Хоча, він можливо і розуміє, що відбувається насправді, але приховує це, сподіваючись, що Росія все ж зможе перемогти Україну у війні ресурсів.
Отож США разом з Європою будуть нарощувати тиск на керівництво РФ для того, щоб все ж примусити його протягом наступних двох місяців зупинити бойові дії.
У політичній сфері буде здійснюватись потужний та скоординований дипломатичний і інформаційний вплив на владу Росії з вимогами припинити війну по лінії фронту. Цим займатимуться як лідери Америки і Європи та їх посланці, так і представники інших країн та міжнародних організацій.
Прикладом такого підходу стала згадана вище зустріч глав зовнішньополітичних відомств США та Росії, під час якої М. Рубіо відкинув претензії Москви на Донбас і оприлюднив позицію Вашингтону щодо необхідності припинення бойових дій по лінії фронту. До речі, за необхідність найскорішого заморожування бойових дій публічно виступив також президент Казахстану К. Такаєв під час під час зустрічі з Путіним 25 липня в Омську. Згідно з його словами, він зробив це на прохання «західних столиць» і він є каналом зв’язку з ними.
В економічній сфері Вашингтон і Брюссель різко посилять санкції проти Росії, доводячи їх до неприйнятного для неї рівня. Наразі Європейський Союз розглядає можливість запровадження санкцій проти понад 1,6 тис. компаній, які сприяють країні-агресору у його війні проти України.
Водночас США та Європа докладатимуть зусиль, щоб підвищити можливості Сил оборони України щодо підриву російської економіки через виведення з ладу критично важливих складових її нафтової, газової, електроенергетичної та логістичної інфраструктури. Це прискорить кризові процеси в економіці Росії, яка вже перебуває в глибокій рецесії, хоча Кремль все ще намагається приховати її реальний стан. За оцінками американських експертних інституцій світового рівня, економічна катастрофа в Росії станеться вже восени, а українські удари її прискорять та поглиблять.
У військовій сфері західні союзники збільшать військово-технічну допомогу Україні, знімуть всі обмеження на її дії, включно з використанням їх озброєння. Насамперед маються на увазі далекобійні ракети і дрони та засоби ППО. Всього іншого у України, в принципі, достатньо. Вирішенню даного питання сприятиме надання Україні ліцензій на виробництво західної зброї. Вони дають формальну можливість представляти західну техніку, яка надається Україні, як таку, що виготовлена спільно, або лише нашою державою.
Завдяки цьому Україна зможе завдавати більших втрат противнику, жорстко заблокувати Крим та окуповані території Херсонської і Запорізької областей, а також руйнувати ключові підприємства російського ВПК. А потім, можливо, і розпочати масштабний контрнаступ на нашому півдні. У разі його ретельної підготовки, що очевидно зараз і робиться, на відміну від 2023 року, він буде дійовим. Саме це і змусить Путіна зупинити бойові дії по лінії фронту, оскільки у іншому разі він все втратить. При цьому жодних переговорів з Росією, окрім питання безумовного припинення нею бойових дій по лінії фронту, не буде. Д. Трамп може лише висунути ультиматум Путіну в тій, чи іншій формі.
Звичайно, Кремль не відразу складе зброю. Він буде далі воювати з Україною, чинити опір Заходу доти, доки матиме таку можливість. При цьому будуть посилюватись наступальні дії росіян на фронті та продовжиться їх повітряний терор проти мирного населення та інфраструктури України, який може стати більш масштабний. Не виключається також, що Кремль оголосить другий етап часткової чи загальної мобілізації в країні.
Але об’єднані сили України, США та Європи все ж більші, і це може примусити Путіна погодитися на реальні переговори. Тим паче, що такою потужною, як в даний час, Україна ще не була, а у США з’явилася політична воля покінчити з путінським режимом. Принаймні, Президент України В. Зеленський допускає можливу зустріч з лідерами США та Росії у Вашингтоні для підписання угоди про перемир’я саме до середини осені нинішнього року. Втім, це ще не буде означати, що війні настає кінець.
Отже, США змінили свою позицію та відмовляються від нав’язування Україні московських умов припинення війни, зокрема, щодо передачі Росії всієї території Донбасу. Замість цього США переходять до жорсткого тиску на Росію з метою примусити її до миру політичними та економічними, а також військовими засобами у спосіб посилення підтримки України.
Причиною таких змін є втрата президентом США Д. Трампом інтересу до Росії. Він не може використати її як партнера у геополітичній конкуренції між Америкою і Китаєм, а криза в Росії унеможливлює реалізацію важливих спільних економічних проєктів.
Натомість Україна зміцнюється і стає більш цікавою для США, як можливий провідник американських інтересів в Європі. При цьому суттєво впливає на позиції Д. Трампа щодо України підтримка нашою державою США у війні проти Ірану, а також наближення виборів до американського Конгресу.
Звичайно, Кремль просто так не здасться. Він буде продовжувати війну проти України доти, допоки у нього буде така можливість. Але завдяки своєму об’єднанню Україна, США та Європа зможуть примусити Путіна погодитися на проведення реальних переговорів.
Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики
Джерело фото: ap.org
